ЩО ТАКЕ ГЛАУКОМА?

У здоровому оці постійно підтримується певний тиск (16-26 мм міліметрів ртутного стовпчика), завдяки балансу припливу і відтоку рідини. При глаукомі циркуляція порушується, рідина накопичується, і внутрішньоочний тиск починає рости. Зоровий нерв і інші структури ока зазнають підвищеного навантаження. Порушується кровопостачання тканин ока. В результаті зір падає і, якщо хвороба задавнена, допомогти вже неможливо, оскільки зміни носять безповоротний характер.

Глаукома характеризується трьома основними симптомами:

• підвищенням внутрішньоочного тиску;
• зниженням зорових функцій ( насамперед звуження полем зору);
• змінами диска зорового нерва.

Порушення зорових функцій починається, зазвичай, зі змін поля зору (звуження його з носової сторони, випадіння в полі зору ). Пізніше страждає центральний зір. Гострота зору може зберігатись достатньою досить тривалий час, тому пацієнти, не підозрюючи про свій хворобливий стан не звертаються вчасно до фахівців.

Нормальний зір:

Глаукома:

Найчастіше симптоми глаукоми з'являються після 40 років, а останнім часом і серед людей після 35 років. Тобто ця хвороба вікова. Якщо після 40 років нею страждають 2% людей, то у 70-80 років зір втрачає кожен десятий. Однак трапляються випадки вродженої форми, коли ознаки помітні вже з дитинства. Схильність до глаукоми передається у спадок.

ГРУПИ РИЗИКУ

• Родичі хворих на глаукому.
• Люди, у яких в 35-40 років з'явився зоровий дискомфорт, який неможна усунути за допомогою окулярів.
• Усі люди, старше 60-70 років, навіть ті, що не скаржаться на погіршення зору.
• Хворі з вираженими стадіями ендокринних, нервових і серцево-судинних захворювань.
• Люди, що схильні до спазму судин, палять, мали травми або хірургічні втручання на оці.
• Люди з підвищеним внутрішньоочним тиском, незалежно від віку.

ПРОФІЛАКТИКА

Для профілактики глаукоми потрібні регулярні огляди у офтальмолога, особливо після 40 років. Адже без лікування хвороба досить швидко прогресує і може привести до сліпоти.

ФОРМИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Глаукома, як правило, зустрічається у 2-х формах.

Закритокутова глаукома обумовлена особливостями анатомічної будови ока. За певних умов порушується доступ рідини до дренажної системи ока, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. Ця форма нерідко супроводжується болем і явними зоровими порушеннями, такими як періодичні затуманення зору, появу ореолів навколо джерел світла. Біль зазвичай локалізується в надбрів'ї, скроневій області, половині голови. Можливий гострий напад - різке підвищення тиску в оці. Через те, що напад супроводжується нудотою і загальним погіршенням стану, його часто плутають з іншими захворюваннями, і гають час. А зволікання в цьому випадку може привести до сліпоти.

При відкритокутовій формі глаукоми доступ до природної дренажної системи відкритий, але порушені її функції. В цьому випадку захворювання часто протікає практично непомітно. Оскільки поле зору звужується поступово (процес може тривати декілька років), людина іноді зовсім випадково виявляє, що у неї бачить тільки одне око.

ДІАГНОСТИКА

Щоб виявити початок захворювання, простого виміру внутрішньоочного тиску недостатньо. Слід зазначити, що очний тиск, який виявляється у межах норми, ще не є показником відсутності глаукоми, як такої. Є, так звана, нормотензивна глаукома, коли решта симптомів глаукоми виявляються при нормальному очному тиску. Тому потрібне детальне обстеження зорових функцій і стану гідродинаміки очей.

Раннє визначення глаукоми та своєчасне лікування значною мірою сприяє уникненню зниження зору.

ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ ПРИ ДІАГНОЗІ "ГЛАУКОМА":

• Вам потрібний динамічний нагляд у офтальмолога, оскільки без лікування хвороба швидко прогресує і веде до сліпоти.
• При глаукомі будь-яке лікування, у тому числі і медикаментозне, спрямоване на зменшення внутрішньоочного тиску. Проте треба пам'ятати, що поняття норми внутрішньоочного тиску суто індивідуальне і може мінятися впродовж життя у однієї і тієї ж людини.
• Лікарські препарати не відновлюють баланс рідини в оці, а лише штучно його підтримують.
• Операції з приводу глаукоми нормалізують баланс внутрішньоочної рідини, вирішуючи питання кардинально, і дозволяють на роки відмовитися від медикаментозного лікування або значно полегшують режим застосування крапель.
• Боротьба з глаукомою - це активний процес не лише з боку лікаря, але і з боку пацієнта. Завдання фахівця - допомогти пацієнтові опанувати методи самоконтролю, грамотно застосовувати ліки, дізнатися правила диспансерного спостереження. Проте застосувати це все на практиці може тільки сам пацієнт.

Повернути ту якість зору, яку відібрала глаукома неможливо. Тому намагайтеся стежити за станом здоров'я своїх очей, регулярно проходячи офтальмологічне обстеження. Особливо це актуально для людей, що входять в групи ризику. Якщо проти глаукоми виступає не лише лікар, але і пацієнт, то їм разом набагато легше впоратися з проблемою. Бережіть свій зір і завжди звертайтеся за допомогою до свого сімейного лікаря, який порадить Вам  фахівців у цій галузі.